- розтурбований
- —————————————————————————————розтурбо́ванийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розтурбований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтурбувати … Український тлумачний словник
розтурбованість — ності, ж. Стан за знач. розтурбований … Український тлумачний словник
занепокоєний — (який перебуває у стані душевного неспокою), неспокійний, схвильований, стурбований, знервований, нервовий, стривожений, розтривожений, розбурканий, розтурбований; роз ятрений (перев. зі сл. душа , серце й под.) Пор. збуджений … Словник синонімів української мови